Монографія присвячена загальносистемному
аналізу со-ціально-економічних процесів світового, регіонального та
національного рівнів; виявленню фундаментальних чинників безпеки
господарювання та організації ефективної національної безпеки, особливо в
умовах глобальної інформатизації соціально-економічного життя; пошуку
резервів і шляхів успішної й гармонійної життєдіяльності на сучасному
етапі розвитку людської цивілізації. Найістотнішим глобальним
чинником цивілізаційного руху та соціально-економічного поступу в
сучасних умовах автор вважає інформацію як знання про явища, властивості
та закономірності перебігу природних процесів. Показано, що прискорений
та безпечний поступ національного господарства і його партнерське
входження до світової економіки можливі лише за умови творчої
мобілізації суспільства в напрямі пріоритетного розвитку та
функціонування комплексу "інформація + інтелект + інновації" як системи
резервів глобального впливу на економічні процеси. Головні теоретичні
положення цієї праці було викладено в авторській доповіді Міжнародній
асоціації "Римський клуб — Україна" 11 березня 1994 року під назвою
"Глобальна інформаційна основа постіндустріального розвитку". Книга
розрахована на науковців, викладачів та студентів вищих освітніх
закладів, а також управлінців вищих рангів.
Зміст:
Передмова наукового редактора. Олег Білорус Вступ Частина
перша. ГЛИБИННІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦЕСУ Розділ 1. Історичні
надбання світового господарства 1.1. Реалії і тенденції сучасного
економічного розвитку 1.2. Феномен глобальної інформатизації
світової економіки 1.3. Провідні концепції побудови
соціально-економічних систем Розділ 2. Матеріально-енергетична
першооснова побудови економічної структури 2.1. Макропроцесуальний
речовинно-енергетичний цикл у системах господарювання 2.2.
Ресурсна база економічних процесів 2.3. Об'єктивне джерело добування
інформаційного економічного ресурсу Розділ 3. Глобальна
інформаційна основа економічної діяльності і розвитку 3.1.
Фундаментальна закономірність інформаційного опосередкування
соціально-економічних процесів 3.2. Психоінформаційний мікропроцес
цілісної економічної системи 3.3. Специфічні здатності
психоінформаційного ресурсу в системах праці 3.4. Основні принципи
організації інформаційного простору економічно ефективного
суспільства Розділ 4. Фундаментальні механізми функціонування інформаційного
ресурсу в економічних системах 4.1. Глобальний інформаційний зв'язок
і чинник економічного системотворення 4.2. Інформаційно-цільове
випередження виробничого макро- процесу 4.3.
Інформаційно-технологічне прискорення виробничих процесів 4.4.
Трансінформаційний механізм поділу та інтеграції суспільної праці 4.5.
Інформаційна теорія грошово-ринкового саморегулювання суспільного
господарства 4.6. Інформаційні важелі морально-правового
саморегулювання економіко-екологічного комплексу 4.7.
Системно-інформаційний вимір економічних реформ в Україні 4.8.
Стратегічні засади поступу до інформаційного та ноосферного суспільства Системно-інформаційні
висновки: Глобальні резерви подолання дезінтеграційних ефектів Частина
друга. СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Загальні
підвалини: Методологічний аналіз функціональної структури систем
праці Розділ 5. Універсальний комплекс принципів творчої праці і
управління 5.1. Принцип фундаментальності 5.1.1. Матеріальна
першооснова економічних процесів 5.1.2. Закони збереження в процесах
діяльності 5.1.3. Закономірності в процесах виробничого
формотворення 5.2. Принцип опосередкованості 5.2.1.
Світосприйняття та опосередкування сутності явищем 5.2.2.
Опосередкованість праці та безпосередній характер стихійних процесів 5.2.3.
Спеціальні знаряддя як посередник у системах праці 5.3. Принцип
цілеспрямованості 5.3.1. Мета як фундаментальний засіб праці 5.3.2.
Доцільний характер знарядь та об'єктів праці 5.3.3. Функціональні
зв'язки та послідовність дій у системі праці 5.4. Принцип
циклічності 5.4.1. Саморегуляція стихійних процесів у природі 5.4.2.
Джерела рушійних сил у процесах трудової взаємодії 5.4.3. Циклічна
замкнутість праці на фундаментальних основах 5.4.4.
Управлінсько-регулятивна сутність соціально-економічної діяльності людей 5.5.
Принцип трансінформаціі 5.5.1. Економічні функції інформації 5.5.2.
Програмно-цільове моделювання процесів праці 5.5.3.
Інформаційно-цільове середовище творчості та оптимальних можливостей 5.5.4.
Праксеологія трансінформаційного переходу в трудових системах 5.6.
Принцип випередження 5.6.1. Ефекти випередження подій на рівні
органічної та біоорганічної природи 5.6.2. Випереджаюча сутність
інформаційно-цільового моделювання систем праці 5.6.3.
Експертно-праксеологічний супровід процесів економічної діяльності 5.7.
Принцип прискорення 5.7.1. Сутність випередження в часі шляхом
відображення розвитку природних подій 5.7.2. Характер опору в
процесах технологічної праці 5.7.3. Виробничо-прискорювальна функція
науки і техніки 5.8. Принцип оптимізації 5.8.1. Закономірні межі
вибору творчих можливостей 5.8.2. Мінімізація
матеріально-енергетичних і трудових затрат 5.8.3. Збереження
життєвого простору людини 5.9. Принцип антропомірності 5.9.1.
Параметри мислення і сприйняття світу людиною 5.9.2. Межі потреб та
діапазон фізіологічних процесів людського організму 5.9.3.
Основні поняття психоінформдинаміки 5.10. Принцип соціальності 5.10.1.
Закон соціальної цілеспрямованості праці 5.10.2. Єдина
інформаційно-цільова основа соціально-економічного механізму 5.10.3.
Механізми ринкової саморегуляції суспільної виробничо-споживчої
системи 5.11. Принцип поділу 5.11.1. Ефекти функціонального та
історичного поділу праці 5.11.2. Просторово-часовий поділ цілей, засобів
та результатів праці 5.11.3. Праксеологічні основи поділу праці 5.12.
Принцип пріоритетності 5.12.1. Послідовність етапів і дій в системах
праці 5.12.2. Послідовність етапів методологічно повного науково-виробничого
циклу 5.12.3. Специфіка функціонування інформаційного ресурсу в економічних
системах 5.13. Принцип інтеграції 5.13.1. Інтегративна функція
методології 5.13.2. Координація як просторово-часова інтеграція
зусиль та операцій у системах праці 5.13.3. Інтеграція цілей,
засобів та поетапних результатів у системах праці 5.14. Принцип
моральності 5.14.1. Людина як початково-спонукальна сила та активно- творчий
суб'єкт праці 5.14.2. Природна доцільність та відповідальність
творчої поведінки людей як фактор моральності 5.14.3. Поняття як
одинична інформаційна система та носій принципу моральності 5.15.
Принцип еквівалентності 5.15.1. Інформаційно-цільові моделі як
еквіваленти засобів та результатів праці 5.15.2.
Інформаційно-цільовий еквівалент вартості засобів та результатів
праці 5.15.3. Інформаційно-грошові еквіваленти в системі світового економічного
порядку 5.16. Принцип достовірності 5.16.1. Аналіз повного
науково-виробничого циклу 5.16.2. Повний цикл перевірки нових знань
за практичним критерієм істини 5.16.3. Методологічні проблеми
оцінки результативності та ефективності праці Післямова Тлумачний
словник загальнонаукових і спеціальних термінів Бібліографія
